Результати 15-го сонму пророків
1.
Видіння:
Бог дивиться уважно, погляд Христа був суворий. Він дивиться в серце: і на нас, і на церкву.
Бог дивиться не на зовнішнє, Бог дивиться на серце, на внутрішність. Нутро християн, яке не змінюється, – це Його засмучує – внутрішність, яка не змінюється. Зовні може змінюватися щось, зовні може бути багато факторів, але Бог дивиться всередину. І ось цей зосереджений погляд Христа всередину, Він очікує внутрішніх змін від церкви, від християн і від пророків зокрема.
2.
Є приховане в темряві, і Бог не все відкриває, щоб повнота часу і повнота Його планів здійснювалися серед дітей Його. Господь усе зараз змінює, перебудовує.
Видіння:
Наречена з лейкопластирем, він здирається з кров’ю.
Прозріння приходитиме через страждання, це вироблятиме чистоту.
3.
Час змінився, зараз воєнний час, і церква не повинна стагнувати. Змінюється час – повинна змінюватися в церкві і теологія, вона має вдосконалюватися. Не те що вона має стати іншою – вона має вдосконалюватися. Якщо зі зміною часу церква не вдосконалюється, вона в застої, церква починає погано пахнути. Якщо її теологія залишається такою ж, як у мирний час, вона починає погано пахнути.
4.
Слово:
Прійшло слово: «оновлення». Було відчуття радості за те, що правда приходить в церкву в Україні. І це була радість, яку я давно не відчувала.
5.
Нам не тільки треба думати про вічність, але пам’ятати, що життя – це шедевр, покликання – це шедевр. Цінувати кожну хвилину. Потрібно робити зараз, і те, що Бог доручає.
6.
«Волай голосно, не стримуйся; піднеси голос твій, мов шофар, і вкажи народу Моєму на переступ його, і дому Якова – на гріхи його!»
Ісая 58:1
7.
Церква навчилася шукати Царства Божого, жадати милосердя, а от правди не шукає.
Якщо ти стверджуєшся в істині і в правді, приходить відвага і сміливість. А коли приходить гріх – відвага зникає. Тому немає здатності підносити голос за правду. Починається пом’якшення, лукавство, петляння. І Господь ревнує.
8.
Церкви, які будуть відкидати, наполегливо відкидають істину, не хочуть розвиватися та приймати, просуватися в пізнанні волі Бога, Його правди, впадатимуть в оману (церкви, окремі християни) і в окультизм.
9.
Ісус Христос поставив у провину лідерам Ізраїля, які претендували на першість у духовності, праведності, служінні те, що залишили суд, милість і віру.
Церква залишила суд.
Вилучила суд з благовістя.
“…побійтеся Бога й віддайте Йому славу, бо прийшла година Його суду!“
До Іоана Хрестителя віруючі йшли хреститися і сповідувати свої гріхи.
То був суд по правді – подивитися на себе і своє положення перед Богом згідно істини.
Коли в Ізраїлі був голод у часи царя Давида – Господь відкрив йому, що то з причини порушення Саулом клятви даної Ізраїлем гаваонитянам.
Давид звершує суд – і 3-х річний голод припиняється. Бог є Богом правосуддя!
Ми вилучили суд з церков.
Ми вилучили суд навіть зі свого мислення щоб рятувати від ворога тих, кого він взяв на смерть.
Ми вилучили правосуддя – і світу являємо неправдивий образ Бога, спотворюючи Його любов і праведність. То Божа любов до нас привела потоп на землю, щоб не знищили ми від рук кровожерливих.
10.
Вилучити суд з любові Божої – це спотворити істину, змінювати святість Божу і поставляти свою любов вище за Божу.
Церква з викривленою теологією суда є перешкодою духовній війні і це проєктується і на фізичну війну.
Бо вона благословляє злочинців, вбивць.
Війна повинна вже закінчитися, але є крило в християнстві, яке благословляє вбивць своїх братів і співвітчизників, молиться, щоб їм добре велося (років до 100, бо може колись навернуться).
Ось таке слово:
Церква зі спотвореною теологією суду є перешкодою у духовній війні і перешкодою у фізичній перемозі.
11.
Церква, яка благословляє злочинців і засуджує спротив вбивцям свого народу, не бажає перемоги над злом, звинувачує здоровий патріотизм і вважає, що це Бог карає Україну – не знає Бога.
12.
Кров Христа пролита на спасіння і на суд.
В Крові Христа є і спасіння і суд.
Євангеліє – це звістка і про спасіння і про суд.
Ісус Христос – на падіння і на піднесення багатьох, камінь спотикання і скеля спокуси, ознака суперечок. Кожен, хто впаде на цей камінь – розіб’ється, а на кого він упаде – того зітре у порошок, розчавить.
Він виправдання для одних і суд осудження для інших.
В Євангелії, в Крові Ісуса Христа є спасіння і є суд.
Віруючі, які бачать і проголошують тільки сторону спасіння на виправдання – “видавлюють” страх Господній з церков.
А страх Господній – то початок мудрості. Страх Господній – то до життя!
13.
Якщо вогонь утримувати, то солома не згорить. Вогонь поїдає солому, а золото переплавляється. Вогонь – це суд, вогонь поїдаючий. Якщо утримується суд, то все гріховне, тілесне, зле залишатиметься, воно не згорить.
14.
Видіння
Земля тріснула та почала розламуватись. Було розуміння йти на правий берег. Деякі люди перестрибували , а деякі не перестрибували.
Це відчуття, що в християнстві є розділення, навіть в плані війни. Хоча це очевидні речі для людей у світі, вони розуміють хто ворог, як відноситися до країни агресора та що робити. І на жаль є таке розділення. Такий стан християнства – це дуже трагічно.
Наскільки відношення християн до війни впливає на поточну ситуацію в Україні, на наш перемогу? Чи наближаємо ми закінчення цієї війни або навпаки відтягуємо?
15.
Про точність виконання Його Слова.
Якщо в тебе є ключ від конкретних дверей, і ти його повернеш на 99 відсотків, двері не відчиняться. Потрібно в точності робити те, що говорить Господь.
16.
У Приповістях написано: “Дорога ж безбожних як темність: не знають, об що спотикнуться….”. Це про церкву, їй відкрито Слово, але щось вона бере, а щось не бере, це про тих, хто відкидає заповіді. Відкидаючи Божу істину, те, що Бог відкриває, вони перетворюються на цих беззаконників, які блукають у темряві й не знають, об що спотикаються. Коли ковід – спіткнулися, коли війна – спіткнулися. І далі ще події будуть посилюватися, бо церква не хоче зробити вуха уважними, щоб почути і стати на правильний шлях, виправитися. Бог через пророчий голос каже, що потрібно виправити. Зараз час, коли потрібно виправити шлях свій.
17.
Ісая 1:13-16
Бог докоряє Своєму народу в тому, що вони приходять перед лицем Його, святкують, у них урочисті збори, але водночас вони залишили Слово Боже, заповіді Божі, ухилилися від Бога. І Бог каже: ваші руки повні крові. Чому крові? Адже не сказано, що вони когось убили?
Розуміння:
Є відповідальність церкви перед суспільством, перед тим, що церква має нести в цей світ і це суспільство. Якщо відкидаються заповіді, якщо в церкві є язичництво, людська теологія, своє розуміння Бога, Його погляду на ті чи інші події, якщо церква не являє Бога Біблії цьому світові, не являє Його святості, не показує світові, чого в цей час Бог бажає, не підіймає голосу за правду – ось це і є «руки в крові». Церква відповідальна за стан суспільства, за те, що відбувається в країні.
18.
Що таке інкаунтер?
Інкаунтер – духовна суміш. Заміна духа тілом, витіснення Святого Духа з церкви.
Зміїні лестощі. Як змій лестощами спокусив Єву.
19.
Що таке розлучення пастирів та повторні шлюби?
Розлучення пастирів – наслідок духовної розпусти, яка призвела до фізичної розпусти. Це ідолопоклонство, нестояння в істині та твердості духу, гидота перед Богом.
20.
Що таке пацифізм у церкві та неосвячена милість, і вселюбство ворогів?
Пацифізм – немає твердості духу, гра зі світом призводить до малодушності. Вид благочестя, сили немає.
21.
Що таке паски, фарбовані яйця, новий рік, дід мороз, снігуронька?
Це жертви язичницьким богам і солодке догоджання собі. Духовне блудодіяння, гидота, ідолянство, чародійство. Інші боги. Спілкування з бісами. Обман диявола, щоб людина заспокоїлася, що начебто вона в цьому з Богом, але це язичництво.
22.
Що таке пророче служіння в церкві?
Видіння:
Очі, я розумію, що це Божі очі.
Через сонм Бог буде давати бачення, стратегію, напрямок, церква буде бачити через це служіння.
Голос Божий до Свого народу, до Своєї церкви, що допомагає триматися шляху Божого, щоб «зробити прямими шляхи».
23.
Де Бог у цій війні? Він з Україною чи ні?
Бог правди, правосуддя і справедливості на боці України, тому що Він завжди на боці правди, і Він захищає скривджених та пригноблених. Народжується нова Україна, але вона зараз вся перев’язана, в ранах, і саме Бог цю поранену не залишає. Зараз відбувається переродження України, Бог з Україною в усіх її процесах.
24.
Церква поза політикою чи вона повинна впливати на політику?
Віряни не тільки повинні впливати на політику, а й зайняти ключові пости. “Світло в темряві світить…”. Покликані йти в політику християни, і які не роблять цього, виявляють безвідповідальність до волі Божої.
Йти в політику – потрібно любити народ.
Християни не йдуть у політику переважно тому, що служителі, пастирі не навчають цьому в церквах.
25.
Церква і ЛГБТ.
Пасивна церква – активне ЛГБТ. ЛГБТ – це як прописка, вона намагається прописатися в суспільстві та церкві.
Нерозуміння Бога любові спотворює дії церкви як солі і світла в суспільстві, веде до байдужості. ЛГБТ – де любов, милосердя до дітей? Вони втягують наших дітей.
26.
Церква та освіта і культура.
Церква повинна займати активну позицію та показувати погляд Бога на освіту та культуру.
27.
Слово про Мойсея біля скелі.
Він мав явити святість Бога народу, сказавши скелі дати воду.
Але він звик діяти з жезлом у певній формі, у звичному йому форматі.
Бог же звелів – “скажи слово”, але Мойсей не зміг відійти від форми.
І Господь визначив: “не ввійдеш в землю обітовану, тому що не явив святості Моєї”. Не пішов за Духом Божим – не виявив святість Його.
Це символ застою теологічної форми. Прообраз зупинки в пізнанні Бога, Його волі і шляхів. Недбале відношення і неточне виконання Божого Слова.
Господь повелів – не залишати суд, милість і віру.
Суд є голосом правди і милістю для тих, хто потребує захисту, спасіння, справедливого рішення. Постанова правосуддя – вона не тільки на покарання, вона і на милість.
Покарання того, хто чинить зло – це суд для злочинця і милість до того, хто страждає від його рук.
Бог наказує нам: “Навчіться робити добро”. Судити судом праведним, згідно з мірою відповідальності, влади і світла – то Божа постанова нам.
Судити себе – то запобіжник, щоб не бути засудженими з невіруючими.
Тому що багато віруючих не судять себе – вони не мають концепції суду праведного і проголошують любов, з якої вихолощений суд.
А вилучений суд виключає милість, яка могла прийти до страждущого.
Суд постановлений не тільки для держави, але й для церкви. І в цьому служіння Богу – виявляти зло, зупиняти, карати і заохочувати добро.
Відсутність покарання зла масштабує зло і в суспільстві, і в церкві.
Коли Апостол Павло передав сатані члена християнської громади у Коринфі, який грішив і не розкаювався – то був суд, в якому містилася милість – щоб дух його спасся.
Відсутність покарання за зло робить його невід’ємною, безкарною, повсякденною практикою (Помаранчева революція була шансом встановлення правосуддя в країні. Але ним не скористалися і колесо корупції безкарно продовжує обертатися).
Де немає суду, правосуддя, справедливості – на тому місці розмножуються зло, неправда, утиск.
Не були покарані ті, хто мали відповісти за свої злочини: за зловживання, за крадіжки, за корупцію.
Церква виключила суд, як елемент віри, покликання розрізняти зло і добро, світло і темряву, правду і брехню, чисте і нечисте.
Відсутність покарання за зло дискредитує право, зневіряє у правосудді, спокушає і провокує злодіяння і породжує масштабну практику беззаконня, перешкоджаючи пізнати Бога, Його справедливість, волю, істину.
28.
Господь показав уві сні суди над лицемірством у церкві, де відкинули істину. Дуже сильний землетрус – земля розсідається, піднімається дим.
Сам Господь іде і наближається.
І коли християнка, яка мала однобоке уявлення про Божу любов, з величезним здивуванням і потрясінням запитала: “Невже це Ти, Господи?!” почула у відповідь – “Це і є Моя любов, що я не даю цьому залишитись…”
29.
Ви дивитесь на форму, як зовнішньо виглядає служіння, конференція. Навчіться цінувати внутрішній зміст, який є самим цінним і важливим.
Тому ви не сміливі у своєму служінні і не маєте твердість духу, що не цінуєте внутрішнє – Божий дар Слова, який Господь наповнює вмістом.
30.
«що срібло Моє й Моє золото позабирали, а коштовні клейноди Мої в свої храми повносили…» Йоїл 3:5
Господь каже, що ви взяли Моє срібло, Моє золото і Моє найдорогоцінніше каміння і внесли це у ваше капище.
І це не тільки про таланти. Золото, срібло – це те, про що Господь сказав в Об’явленні 3: ви у Мене купіть це. Воно є, воно дано церкві. Але коштовності, які Господь доручив церкві і обітниці використовуються для того, щоб стверджувати ідолопоклонство, служити не Богу, а собі, те, що собі зручно, комфортно – так створювалось вчення процвітання. Люди взяли Слово Боже, висмикнули з нього окремі вірши і створили вчення про процвітання. Додали ім’я Боже до суєтного ідолу.
31.
Господь показав взаємопов’язаний ланцюжок, де освячення відіграє ключову роль.
Якщо немає освячення – немає страху Божого. Немає необхідної мудрості.
А страх Божий – це фундаментальна ланка. Коли немає освячення – страх Божий не затребуваний, відсунутий в сторону – тоді місце дерзновення, сміливості праведника посідає острах, боягузтво, самовиправдовування, надумані приводи і причини, чому церква не є світлом і сіллю для суспільства.
Коли немає освячення через покору Божому Слову і слідування Духу Святому в точності – відбувається підміна Біблійної теології людською. Відбувається підлаштовування під бажання плоті, душевні бачення, через позаконтекстне вилучення віршів Писання і фальсифікацію істини. Придумується своя теологія, виправдання відсутності духа небоязні.
Видіння сонму – церкви на високій горі.
На світанку ледве видно контури далей. По мірі того, як світанок розвиднюється, далі все більше починають проявлятися крізь темряву.
А на горі світло, як колір чистого золота. Це віра церкви, вогнем очищена. І ця, як золото очищена віра, освітить і приверне народи, яким час світанку близиться.
Випробувана і переплавлена у вірності, невідступності слідування Слову істини – ця віра стане світлом, що притягує народи, видимим фактором сутності Бога і Христа Його.
32.
Коли Саул не вчинив суд над царем амалікським, Бог назвав цю дію чаклунством (ворожбитством) та ідолопоклонством.
Чаклунство, ідол – своя ідея, своя любов власна, не освячена милість, зручне для себе трактування істини, перекручування і виправдання непокори Слову.
33.
«Отож, уважайте, щоб поводитися обережно, не як немудрі, але як мудрі, використовуючи час, дні бо лукаві! Через це не будьте нерозумні, але розумійте, що є воля Господня» Еф. 5:15-17
Ось це відчуття самодостатності в церкви, що вона все пізнала, що вона розбагатіла духовними одкровеннями, пізнанням, – розбагатіла і все має, Господь зробив рентген Лаодикійській церкві, сказав: Ти тільки думаєш, що ти багата, розбагатіла, що в тебе все є. Насправді – бідний, убогий, нагий, сліпий. Інсинуацій багато щодо любові Бога. Церкви так легко наповнювати.
34.
Видіння
Чую: «буду чистити церкву». І раптом – пилосос. Такі були радянські пилососи, раніше вони були круглі. Тільки це пилосос такого розміру, що його сопло таке велике, що туди люди маленькі потрапляють. Цей пилосос без сприяння рук, сам чистить. Він чистить просто підлогу. Я так розумію, що це в церкві підлога. Він чистить пил, але по дорозі разом із пилом туди потрапляють маленькі люди.
35.
Мойсей біля скелі – стагнація в пізнанні Бога і Його волі. Мойсей втратив можливість увійти у землю обітовану, куди він йшов.
Його теологія, в якій він застряг, не дозволила зробити так, як Бог сказав йому на цьому етапі. Стагнація у пізнанні Бога через дослідження Святого Писання церквою приводить до зупинки оновлення духом ума і, як наслідок, до зупинки пізнання волі Божої.
Освячення, праведність, пізнання Бога, Його волі, покаяння – це не одноразовий акт, це процес всього життя і служіння.
Життя Слова Божого в церкві має потоком текти на оновлення духа ума і пізнання Бога, і Його волі, і очищати мізки, нирки, і живити церкву зсередини, і той живий потік буде витікати на суспільство, назовні.
Протистояння людської теології Біблійній чим закінчується? Звичайно – перемогою істини.
Звідки, зломи, розбиття, падіння у церков, у християн?
Церква, яка з власною теологією, відкидає, як і Мойсей, слово на сьогоднішній час – не відповідає вимозі часу на пізнання Бога і на потребу сповіщати народу Його волю.
Якщо людина намагається піднятися над Каменем Наріжним – зі своєю теологією – вона падає на нього і розбивається. Якщо намагається пристосувати в зручному для себе місці і використати його в інтересах свого бачення теології – він падає на неї і розчавлює.
Боротьба людської теології з Божим Словом – Каменем Наріжним, Ісусом Христом, завершується трагічно для першої.
Час навернутися. Розпізнати часи. Пізнати волю Божу.